П Р О Г Р А М А

поводження з побутовими відходами

у м. Борзні на 2012-2016 роки

1. Втуп.

     Програма поводження з побутовими відходами – це комплекс взаємопов’язаних та узгоджених у часі заходів і організацій них, технологічних, технічних, ресурсозберігаючих, екологічних, санітарно-гігієнічних, фінансово-економічних, соціальних, інформаційних, освітньо-виховних, тощо, спрямованих на роз’яснення проблем сфери поводження з побутовими відходами в даному регіоні, або населеному пункті.

     Збирання твердих побутових відходів (далі – ТПВ) у м. Борзні здійснюється за унітарною (валовою) системою, яка на відміну від розділеної системи унеможливлює відбір вторинної сировини безпосередньо на об’єктах їх новоутворення, збільшує обсяги перевезень відходів та навантаження на діючий полігон знешкодження ТПВ.

     Збирання відходів здійснюється контейнерним та безконтейнерним методами. За контейнерним методом у багатоквартирних будинках, установах та організаціях ТПВ збираються у контейнери розташованих на майданчиках.

     За безконтейнерним методом збираються ТПВ в приватному секторі згідно графіка та при санітарній очистці міста.

     Зібрані ТПВ вивозяться на полігон знешкодження за планово-регулярною та заявочною системою.

     Планово-регулярна система передбачає регулярне перевезення ТПВ з території обслуговування на договірних засадах без спеціальних замовлень з установленою періодичністю, за чітким маршрутним графіком із закріпленням транспортних засобів за об’єктами обслуговування.

    За заявочною системою власники об’єктів звертаються до послуг ДП «Комунальник-1», коли в них накопичується певна кількість відходів.

     Вивезення ТПВ під час санітарної очистки міста здійснюється після проведення санітарних днів та по мірі необхідності. Система поводження з ТПВ у приватному секторі потребує змін, як у частині організації збору і вивезення відходів, так і в частині підвищення відповідальності за порушення норм і правил в сфері поводження з відходами.

     В зв’язку з тим, що послуги з вивезення і знешкодження ТПВ не дають значних прибутків, ДП «Комунальник-1» не має коштів для оновлення техніки, можливості дотримуватися відповідних технологічних норм і правил при здійсненні своєї діяльності особливо при захороненні відходів на полігоні.

     Сміттєвоз, задіяний вивезенні ТПВ, перебуває в експлуатації більше 20 років і потребує заміни. Необхідно придбати сміттєвоз для збирання ТПВ з приватного сектора та автомобіль для санітарної очистки міста.

      Полігон знешкодження побутових відходів, який експлуатується з 1975 року перевантажений, площі для розміщення відходів вичерпуються. Бульдозер марки ДТ-75 задіяний на обслуговуванні полігону, експлуатується більше 25 років і потребує заміни.

     Вивезення рідких нечистот виконується за заявочною системою. В місті послуги з вивезення рідких нечистот також надає ДП «Комунальник-1». Рідкі нечистоти вивозяться на полігон знешкодження побутових відходів.

     В 2011 році виготовлено проектно-кошторисна документація на будівництво зливної станції. Будівництво заплановано провести в 2012 році.

     Вивезення рідких нечистот здійснюється двома автомобілями марки                     КО-503, яким більше 25 років.

    Враховуючи гостроту та актуальність вирішення проблем, наведених вище, виникла необхідність розроблення Програми поводження з побутовими відходами в м. Борзні на 2012-2016 роки (далі – Програма).

2. Аналіз існуючого стану сфери

поводження з побутовими відходами

та загальна характеристика регіону.

     В Україні щорічно утворюється близько 50 млн.куб.м твердих побутових відходів (ТПВ), що дорівнює близько 12 млн. тонн. Загалом в Україні на полігонах та звалищах накопичено понад 1,13 млрд. м³ ТПВ. Середня норма утворення ТПВ однією людиною в Україні – 1,5 м³/рік (375 кг/рік).

     Тільки 70% населення України охоплено послугами із вивезення ТПВ, в тому числі лише 30% в сільських населених пунктах. Це, призводить до щорічного утворення 24 тис. несанкціонованих звалищ, що займають площу 750 га. Таким чином, щорічно на несанкціоновані сміттєзвалища та лісосмуги потрапляє близько 20 млн.м³ ТПВ (5 млн. т.).

     Зібрані ТПВ захоронюються на 4,5 тис. сміттєзвалищах і полігонах, загальною площею майже 7,8 тис. га.

     Потужності значної кількості полігонів вже вичерпали свій ресурс, а самі сміттєзвалища стали фактором антропогенного навантаження на довкілля. Так, кількість сміттєзвалищ, які перевантажені складає 281 од. (6%), а 982 од. (22%) – не відповідають нормам екологічної безпеки.

     Кількість недіючих (закритих) полігонів та сміттєзвалищ становить 205 од., загальною площею понад 454 га.

     Системи утилізації фільтрату практично відсутні на всіх полігонах та звалищах, що збільшує їх техногенну небезпеку. Хоча значна частина сміттєзвалищ та полігонів знаходиться поряд із водними об’єктами та на ділянках, де активно проходять зсувні процеси, які сприяють витокам фільтрату. Частим явищем на сміттєзвалищах є пожежі, при яких активно забруднюється атмосферне повітря.

     Неналежним чином проводиться робота з паспортизації, рекультивації та санації сміттєзвалищ. Так, потребує паспортизації понад 2029 сміттєзвалищ, близько 536 сміттєзвалищ потребують рекультивації та санації.

     Через протидію з боку населення, природо захисних, громадських організацій та відсутність у місцевих органах влади практики надання гарантій та компенсацій – виділення земельних ділянок під будівництво нових полігонів для ТПВ, потреба в яких сьогодні сягає близько 648 одиниць, стає в Україні дедалі складнішою проблемою.

     Разом з тим, за оцінкою датських експертів, кількість полігонів в Україні необхідно скоротити в сім разів через їх техногенну небезпеку та навантаження на навколишнє природне середовище.

     Лише до 5% побутових відходів в Україні утилізується на двох сміттєспалювальних заводах в містах Києві та Дніпропетровську, обладнання яких застаріле та негативно впливає на екологію. Також експлуатується експериментальна сміттєспалювальна установка в м. Люботин Харківської області. У 26 містах впроваджується роздільне збирання побутових відходів, у 10 населених пунктах збудовані і будуються сміттєсортувальні станції.

     Середній тариф поводження з ТПВ в Україні становить близько 29 орн/м³, у т.ч. за перевезення ТПВ дорівнює 21 грн/м³, а за захоронення – 8 грн/м³. В деяких містах захоронення коштує лише 3 грн/м³. Такі тарифи значно нижчі світових, що не забезпечує можливості дотримуватися відповідних технологічних норм та правил, а також впроваджувати сучасні технології. Наприклад, в Естонії – вартість поводження з побутовими відходами становить 80 грн/м³ (в 3 рази більше), в Данії та Швеції – 180грн/м³ (в 7 разів більше), в Італії – 200 грн/м³ (в 8 разів більше).

     На фінансування розвитку та утримання санітарної очистки у 2009 році було виділено близько 190 млн. гривень, що у порівнянні з 2008 роком менше на 4%. Найбільші обсяги фінансування сфери поводження з ТПВ були у Донецькій області (24 млн.грн.), Луганській області (22 млн.грн.) та Дніпропетровській області (18 млн.грн.).

     Основними чинниками, що сприяють такому стану є недостатнє фінансування розвитку і утримання об’єктів галузі, встановлення економічно -                                               обґрунтованих тарифів та організації належного контролю за перевезенням, розміщенням і використанням полігонів і сміттєзвалищ.

     Як наслідок підприємства галузі працюють в збиток, не оновлюють техніку, збільшується заборгованість із заробітної плати, порушуються графіки вивезення ТПВ, тим самим погіршуючи санітарно-епідемічну ситуацію, що може стати причиною виникнення та поширення інфекційних хвороб.

     Також, в останні роки загальна кількість сміттєвозів зменшилась майже на 2 тис. одиниць і стала дорівнювати близько 4 тис. одиниць. Зношеність парку сміттєвозів в середньому по країні становить 69 %.

     Для багатьох населених пунктів, через відсутність коштів в бюджетах органів місцевого самоврядування, придбання хоча б одного сміттєвоза, не кажучи про приведення сміттєзвалища до екологічно-безпечного стану, стало проблемою, яку неможливо вирішити без допомоги держави.  

     Разом з тим, витрати населення на поводження з побутовими відходами становлять 0,2 % середнього доходу, хоча світова практика показує, що такі витрати дорівнюють 1 %, а то й більше.

Крім того, світовий досвід та практика показує, що вирішити питання пов’язані з вивезенням побутових відходів можливо завдяки введенню податку з виробників і імпортерів тари та упаковки, а також електропобутових товарів та товарів товарів, що при завершенні їх використання стають екологічно небезпечними для навколишнього середовища.

     Через відсутність системи управління стихійним і неорганізованим ринком послуг, відсутності ліцензування господарської діяльності у цій сфері, а також у гонитві за прибутками, організації, що займаються перевезенням ТПВ не зупиняються перед порушенням законодавства про охорону довкілля. В багатьох випадках відходи з великих міст вивозяться на полігони малих міст та селищ, що створює додаткове навантаження на природне середовище.

     Зазначені проблеми передусім викликані складним фінансово-економічним станом житлово-комунальної галузі в цілому, низькими тарифами за поводження з ТПВ та обмеженими можливостями місцевих бюджетів в частині фінансування розвитку та утримання об’єктів поводження з ТПВ. Через незадовільний контроль за суб’єктами поводження з ТПВ скорочуються обсяги відходів, які вивозяться на організовані полігони. Дедалі більше з’являється стихійних, несанкціонованих сміттєзвалищ у лісосмугах, приміських та незайнятих міських територіях.

     Разом з проблемами забруднення довкілля, останнім часом набули актуальності питання оцінки ресурсного потенціалу пов’язаного з ТПВ. Зокрема, це стосується вкрай недостатнього використання побутових відходів як джерела вторинної сировини та в енергетичних цілях, а також використання полігонного газу на полігонах великих міст в рамках Кіотського протоколу.

     До складу ТПВ входять такі компоненти: папір, картон (20-30%), харчові відходи (28-45%), дерево (1,5-4%), метал чорний (1,5-4,5%), метал кольоровий (0,2-0,3%), текстиль (4-7%), кістки (0,5-2%), скло (3-8%), шкіра, гума, взуття (1-4%), камені, фаянс (1-3%), пластмаса (1,5-5%), зметене сміття (7-18%), інше (1-3%). Теплотворна здатність ТПВ складає 1100-1400 ккал/кг, при середній вологовміст кості 35-40%.

     Процентні співвідношення морфологічного складу ТПВ дуже умовні, оскільки на співвідношення складових впливають ступінь упорядкованості житлового фонду, сезони року, кліматичні й інші умови. У складі ТПВ постійно збільшується вміст паперу, пластмас, фольги, різного роду банок, поліетиленових плівок та інших упакувань. Особливо великі сезонні коливання харчових відходів – з 28% весною до 45% влітку та восени.

    Розвиток сучасних технологій стримують низькі податки за забруднення навколишнього природного середовища, що робить захоронення побутових відходів найдешевшим методом поводження з ТПВ.

     Вартість будівництва сміттєпереробного заводу складає близько 500-600 дол. США на 1т/рік. Таким чином, вартість заводу потужністю 100 тис.т. в рік може становити до 100 млн.дол. США (40-50% вартості заводу припадає на очисне обладнання для запобігання забруднення повітря).

     За підрахунками, при будівництві сміттєпереробного заводу тариф на послуги з вивезення побутових відходів може збільшитись в 3-6 раз – з 25 грн. за 1 куб.м ТПВ до 75-150 грн. за 1 куб.м ТПВ (300-600 грн./т).

     За останніми розрахунками, якщо враховувати вартість землі під полігон ТПВ, витрати з його будівництва та експлуатацію, включаючи утилізацію фільтрату, необхідне обладнання відповідно до ДБН, соціальні виплати населенню , яке проживає навколо, витрати з майбутньої його рекультивації та

санації тощо, вартість такого полігону в 3-4 рази більше ніж будівництво сміттєпереробного або сміттєспалювального заводу. Це пов’язано також із запровадженими «зеленими тарифами» для переробки та утилізації ТПВ.

     На ринку послуг із вивезення твердих побутових відходів в м.Борзні працює ДП «Комунальник-1» та КП «Борзнажитлосервіс», які являються комунальними підприємствами Борзнянської міської ради.

     ДП «Комунальник-1» надає і послуги з вивезення рідких нечистот.

     Крім того ДП «Комунальник-1» виконує роботи по санітарній очистці міста.

     Річний обсяг вивезення побутових відходів сміттєвозом становить 1500 тонн.

     Обсяги приймання і знешкодження ТПВ на полігоні за рік становить 1950 тонн.

     Щорічні обсяги приймання ТПВ на полігоні збільшуються на 10 %.

     Річний обсяг вивезення рідких нечистот складає 5200 тонн. 

     Автопарк санітарної очистки налічує 1 сміттєвоз КО-413, САЗ, ГАЗ-52,                ГАЗ -53Б, ГАЗ-53, дві асенізаційні машини КО-503, бульдозер ДТ-75, екскаватор ЕО-26-21.

     Вивезення ТПВ проводиться від багатоквартирних будинків за заявочною системою, від інших споживачів – з періодичністю, обумовленою договором, від приватного сектора – 1 раз на місяць згідно графіка.

     Вивезення ТПВ після санітарної очистки міста проводиться після проведення санітарних днів (четвер) та по мірі необхідності.

     Вивезення рідких нечистот проводиться по заявках.

     Виходячи з максимального добового утворення твердих побутових відходів розрахункова кількість автомобілів становить 5 одиниць.

     За станом на 01.11.2011 року строк експлуатації спец автомобілів і механізмів санітарної очистки становить:

     Сміттєвоз                               КО-413         -              більше  25 років;

     Автомобілі                             САЗ              -              більше   25 років;

                                                     ГАЗ-52          -              більше  25 років;

                                                     ГАЗ-53Б        -              більше  25 років;

                                                     ГАЗ-53          -               більше  25 років;

     Асенізаційні машини  (дві)  КО-503          -              більше  25 років;

     Екскаватор                             ЕО-2621        -              більше  25 років.

     Як видно всі автомобілі і механізми  потребують заміни.

     Для обслуговування полігону ТПВ задіяний бульдозер ДТ-75 термін експлуатації якого становить більше 30 років.

     З метою поліпшення обслуговування населення, організацій і установ міста встановлено 40 контейнерів для сміття.

     Планується додатково встановити ще 10 контейнерів.

     Потребує заміни 50 відсотків контейнерів.

     Необхідно облаштувати більше 15 майданчиків для встановлення контейнерів.

Великою проблемою є вивезення ТПВ з приватного сектора. Автомобіль ГАЗ-53 експлуатується більше 30 років. Лише 50 % населення з приватного сектора заключили договори на вивезення ТПВ.

     У місті недостатньо проводиться роз’яснювальна робота з населенням приватного сектора, не розроблений механізм застосування адміністративних покарань до громадян, які не заключають договори, або не сплачують за надання послуг.

3. Обґрунтування напрямків розвитку сфери

поводження з побутовими відходами

та основних заходів Програми.

     Виходячи з діючої в місті системи санітарної очистки, з метою поліпшення якості та зручності надання послуг, підвищення продуктивності праці, ліквідації стихійних сміттєзвалищ, зменшення впливу на навколишнє середовище

          основним напрямками розвитку сфери поводження з побутовими відходами в рамках цієї Програми є:

-         перехід на планову (контейнерну) систему санітарної очистки;

-         виконання послуг із перевезень ТПВ більш продуктивними транспортними засобами;

-         оновлення автопарку, контейнерного господарства;

-         збільшення площі складування ТПВ на полігоні за рахунок будівництва станції зливу;

-         організація збирання вторинної сировини.

          Основними заходами для забезпечення виконання програми є:

-         облаштування майданчиків для контейнерів;

-         придбання і установлення необхідної кількості контейнерів, заміна пошкоджених, непридатних до експлуатації контейнерів;

-         придбання урн для сміття;

-         придбання спец автомобілів для вивезення ТПВ та рідких нечистот;

-         будівництво станції зливу;

-         організація пунктів приймання вторинної сировини;

-         придбання нової техніки на полігон ТПВ.

4. Механізм реалізації Програми.

Організаційні заходи.

     Передумовою провадження нової системи санітарної очистки міста, передбачено цією Програмою, є виконання організаційних заходів:

-         визначення місць установки контейнерів для збору відходів на об’єктах їхнього утворення, з урахуванням можливості вільного підїзду та маневрування транспортних засобів;

-         розроблення механізму обов’язкового заключення договорів усіма суб’єктами господарювання, фізичними особами на вивезення ТПВ з комунальними підприємствами та методи впливу на порушників законодавства у сфері поводження побутовими відходами;

-         організація проведення постійної агітаційної роботи щодо безпечного в санітарному та екологічному відношенні поводження з ТПВ;

-         введення в школах міста спеціального курсу навчання учнів щодо поводження з побутовими відходами;

-         створення загальноміської схеми розміщення майданчиків для установки контейнерів для збору відходів.

Технічні  заходи.

     З метою підвищення продуктивності праці, скорочення витрат на виконання послуг з вивезення твердих побутових відходів, підвищення якості надання послуг, зменшення навантаження на діючий полігон знешкодження ТПВ Програмою передбачається виконання наступних технічних заходів:

     - придбання нового бульдозера для згрібання і ущільнення відходів на полігоні;

     - придбання спецавтомобілів КО-413, КО-503;

     - будівництво зливної станції.